2000 років християнський світ відзначає Великдень – свій найдавніший і найбільш важливе свято. За цей довгий період світова релігія подолала довгий шлях становлення. Стався ряд ключових подій, внаслідок чого в різних регіонах Європи – колиски християнства – склалися свої релігійні традиції, що визначили формування окремих християнських течій: як великих (православ’я, католицизм, протестантизм), так і відносно невеликих (Свідки Єгови, мормони та ін.). Кожне з них по власним канонам відзначає основні християнські свята і проводить богослужіння.
Кілька століть тому такі відмінності сприймалися більшістю людей абсолютно непримиренно. У Західній Європі вирували релігійні війни, що втягнули половину континенту в хаос на цілі десятиліття і забрали життя багатьох добрих християн, не кажучи вже про досить сумнівною з точки зору моралі діяльності такого інституту як інквізиція. У Східній Європі до бойових дій через різницю в віровчення не дійшло, але відносини між деякими слов’янськими народами саме через це фактора довгий час були ворожими і натягнутими.
Новітній час в світовій історії внесло свої корективи в життя мільярдів віруючих. Церква була відокремлена від держави, найбільш сильні протистояння всередині християнського світу, в силу певних історичних подій, канули в минуле, а межконфессіальная ворожнечу навіть переслідується за законом, аж до кримінальної відповідальності (ст. 161 КК України).
Сьогодні ми нарешті можемо спокійно зосередитися на основних позитивних християнських догмах і згадати, що церква здатна відігравати величезну творчу роль в збереженні багатющого історичної та культурної спадщини, відродження вічних моральних, моральних цінностей українського народу. Їй під силу невпинно піклується про суспільне єднання, зміцненні інституту сім’ї, вихованні підростаючого покоління в дусі патріотизму і громадянськості, створювати умови для вирішення нагальних соціальних проблем. Від усіх християнських конфесій України для цього потрібно не так вже й багато – всього лише бажання і наполегливість.
У зв’язку з цим перед наступаючим святом Великодня і православним, і католикам, і представникам інших течій варто згадати, що українці – єдиний народ, і зміцнення міжнаціонального і міжрелігійного згоди в країні, не тільки бажання великих політичних фігур, а й, по суті, борг кожного віруючого. Час чвари і ворожнечі пройшло, настав час єднання. З наступаючим святом, Вас, брати-християни.
Великдень – як один з об’єднавчих факторів християнства
