Ще з 2014 року в багатьох громадах України звичайним словом стало “біженець”. При чому що багато хто навіть не міг пояснити до якого саме прошарку населення застосовува цей термін.
Мало хто дійсно знає, що “біженець” – це та особа, яка рятуючись від порушення своїх прав із-за внутрішніх процесів в країні, перетнула кордон та почала шукати притулку в іншій країні. Але у нас серед населення “біженцями” називають і тих, хто покинув свої домівки із-за воєнного конфлікту на сході України, і тих, хто шукає притулку на материку та біжить від окупаційної влади Криму.
Зараз вже багато хто із переселенців з Криму в Херсонському регіоні інтегрувались та стали майже “місцевими” – знайшли роботу, придбали чи орендували житло, беруть участь у громадському житті Херсонщини. Але ніхто не задумується про те, що є поодинокі випадки подвійного життя – тут, серед нас, одна людина, а там, на півострові – інша. При чому що і зв’язок зі старим життям залишився та продовжує годувати людину та його сім’ю. Про що це для кожного з нас?
Ми досі спостерігаємо за буремним життям нових для нас чиновників – нову для нас гілку Адміністрації Президента – Представництво Президента в Криму. Залишилось багато ще питань до Наталії Попович, попереднього керівника цієї структури, адже при своїй посаді її родина залишалась жити в Криму та на вихідних приїздила до неї у гості. Хоча в нашому суспільстві та відповідно до чинного законодавства діє презумпція невинуватості, але хочеться все таки менше таємниць, особливо до тих, хто не просто співпрацює з окупантами, але і веде з ними бізнес.
Ось, наприклад, одне із наших розслідувань привело нас аж до 2006 року. Багато хто із Симферопольців тоді згадає зміну надавача транспортних послуг для населення, а саме – поява нової юридичної особи – Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮГ-ТРАНС”. Підприємство отримує підтримку від тодішнього голови Севастопольської міськдержадміністрації Сергія Куніцина – від юридичної адреси (фірма зареєстрована була на адресу офісу пана Сергія) до допомоги у виході та ринок транспортних послуг.
Фактичних кінцевих бенефіціарів знайти важко, але засновниками підприємства стали люди з найближчого оточення пана Сергія – його особистий водій з часткою в 70% та Шевкет Кадиралієв з часткою 30%.
Шевкет Кадиралієв є дідусем пана Ізета Гданова, який і став власником долей свого дідуся як і в ТОВ “ЮГ-ТРАНС”, так і в ТОВ “ТРАНС-ТУР” (одним із засновників є тітка пана Ізета – Айше Тейфукова).
Також, згідно відкритих реєстрів, Айше Тейфукова разом із Шевкетом Кадиралієвим та дочкою Сергія Куніцина Наталією Бабаніною є засновниками ТОВ “СЕВ-ТРАНС”, яке було утворене у 2007 році в Криму з видом діяльністю “Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення”.
Тобто, вже у 2007 році родина пана Ізета контролювала не тільки вантажні перевезення, а й більшість пасажирських перевезень у Севастополі та Симферополі. Цікавість транспортними питаннями в Херсонській області тепер стає очевидним, адже Херсонський регіон є не тільки одним із найбільших вузлових сполучень, а й достатньо туристичним. Тепер, займаючи високу посаду, йому буде легше зайти на ринок транспортних послуг регіону і з часом повністю його монополізувати, створюючи дочірні фірми на своїх родичів.
Джерело: Шотам Україна
